Грижа поперекового відділу хребта: симптоми і лікування
Грижа поперекового відділу хребта – це поширене захворювання, яке зустрічається у чоловіків і жінок. Частота його зростає з віком. Не всі грижі проявляються симптомами – деякі з них можуть протікати непомітно і випадково діагностуються під час обстеження. Але великі утворення поперекового відділу хребта, що тиснуть на нервові корінці чи спинний мозок, зазвичай спричиняють цілу низку скарг і навіть призводять до інвалідності.
Що таке грижа поперекового відділу хребта?
Поперековий відділ хребта складається з 5 хребців (L1-L5). Вони розділені між собою фіброзно-хрящовими дисками, що виконують роль своєрідного амортизатора. Саме диски забезпечують рухливість і гнучкість поперекового відділу. Вони складаються з внутрішнього пульпозного (драглистого) ядра та зовнішнього фіброзного кільця
Але з часом, під дією провокуючих факторів структура цих амортизаторів змінюється – диски випинаються за межі хребців. Якщо фіброзне кільце залишається цілим, випинання є зворотним, це називають протрузією. Як тільки зовнішнє кільце руйнується, а ядро зміщується назад чи вбік, лікарі встановлюють діагноз «грижа поперекового відділу хребта». На медичних сайтах часто викладають зображення МРТ (фото), де випинання можна побачити неозброєним оком.
На частку гриж поперекового відділу хребта припадає близько 60-70% всіх уражень.
Причини появи гриж
Поперековий відділ хребта – найбільш уразливий в людському організмі. Він приймає на себе основну вагу тіла і часто страждає від надмірного фізичного навантаження, неправильного положення тіла.
Основною причиною появи грижі поперекового відділу хребта є вікові зміни опорно-рухової системи організму. З часом дегенеративно-дистрофічні зміни в хребцях і дисках розвиваються в кожної людини. Це називають остеохондрозом, і більшість лікарів вважає його навіть не хворобою, а природним процесом.
Але не кожний остеохондроз призводить до руйнування фіброзного кільця й утворення грижі. Сприяють цьому певні фактори:
- Малорухливий спосіб життя.
- Надмірні фізичні навантаження (підйом, носіння важкостей).
- Тривале перебування в нефізіологічній позі.
- Вплив вібрації.
- Неправильне харчування. Щоб зберегти здоров’я відділів хребта якомога довше, в раціоні повинні бути корисні амінокислоти, з яких синтезується колаген, а також вітаміни й мікроелементи.
- Ожиріння. Чим більша вага тисне на поперекові хребці, тим більше страждають їхні диски і тим сильніше в людини болить спина.
Симптоми грижі поперекового відділу хребта

Основний симптом міжхребцевої грижі – це біль в попереку. Випинання диску тисне на нервові корінці і спричиняє розвиток радикулопатії (раніше цю хворобу називали радикулітом). Характерним для грижі поперекового відділу хребта є раптовий початок – біль в попереку з’являється зненацька і часто буває гострим, іноді нестерпним. Він може посилюватися в певному положенні, під час руху, кашлю, чхання і зменшуватися в спокої.
Інші симптоми хвороби:
- Оніміння ноги (одностороннє).
- Поява парестезій (поколювання, печіння, відчуття повзання мурашок).
- Порушення рухливості попереку (скутість).
- Болі при підйомі ноги з положення лежачи на спині.
- Дисфункція тазових органів (порушення сечовипускання та дефекації).
Симптоми грижі поперекового відділу хребта залежать від її локалізації (які саме хребці залучені), розміру, але більшою мірою – від напрямку випинання. Якщо грижа направлена вперед, вона практично не викликає скарг і не потребує лікування. Задні (дорсальні) випинання тиснуть на спинний мозок, а бокові – на нервові корінці. Такі грижі проявляються яскравими симптомами, що значно порушують якість життя людини і змушують її проходити лікування.
Як діагностувати міжхребцеву поперекову грижу?
Запідозрити грижу поперекового відділу хребта можна за характерними симптомами. Але цей діагноз треба підтвердити, оскільки схожі скарги спричиняють протрузії, травми, запальні та інші ураження.
Золотим стандартом виявлення грижі поперекового відділу хребта вважається МРТ. Раніше лікарі використовували рентгенографію хребта, але інформативність цього дослідження значно менша. До того ж рентгенівські знімки не можна робити часто через опромінення.
Якщо під час магнітно-резонансної томографії неможливо точно встановити діагноз, лікарі можуть порекомендувати КТ-мієлографію.
Але важливо розуміти, що зміни на МРТ не визначають тактику лікування. Вирішальне значення має зіставлення даних обстеження і симптомів, оскільки навіть великі поперекові грижі можуть існувати роками, але не впливати на стан опорно-рухової системи.
Як лікувати грижу поперекового відділу хребта?
Лікування міжхребцевої поперекової грижі може бути консервативним і оперативним. Консервативне включає немедикаментозні методі та прийом ліків. Оскільки при грижі випинання незворотне і хвороба має хронічний перебіг, медикаментозне лікування лікарі зазвичай призначають при загостренні симптомів для усунення болю і спазмів мускулатури спини.
Найчастіше використовують такі препарати:
- Знеболювальні (ібупрофен, німесулід, диклофенак, ревмоксикам). Їх можна приймати у вигляді таблеток і капсул, вводити внутрішньом’язово або застосовувати місцеве лікування (мазі, гелі).
- Міорелаксанти. За появи больового синдрому зазвичай виникає напруження м’язів, яке спричиняє ще більший біль. Формується замкнуте коло: щоб його розірвати, лікарі разом з анальгетиками призначають ліки, які розслабляють м’язи.
- Габапентин. При загостренні міжхребцевої грижі поперекового відділу хребта виникає не тільки скелетно-м’язовий біль, а й нейропатичний. Якщо звичайними нестероїдними протизапальними засобами не вдається досягти потрібного ефекту, лікарі додають до терапії габапентин (іноді амітриптилін).
Також для лікування використовують гормони (глюкокортикоїди) пролонгованої дії. Вони швидко й надовго полегшують стан людини.
Важливу роль при поперековій грижі грає лікувальна гімнастика або кінезітерапія. Спеціальні вправи сприяють не тільки розслабленню м’язів, але і їхньому зміцненню. Таким чином формується м’язовий корсет спини, що допомагає утримувати хребет в правильному положенні. Кінезітерапія не здатна вилікувати міжхребцеву грижу повністю, але може значно зменшити кількість загострень. Займатися такими вправами треба під наглядом досвідченого інструктора-фахівця.
Сприятливо впливає на м’язи спини плавання, однак важливо лікувати хворобу так, щоб не зашкодити здоров’ю ще більше.
Оперативне лікування
Нейрохірургічні операції показані, якщо при поперековій грижі у людини спостерігається значний неврологічний дефіцит, стійкий больовий синдром, хвороба невпинно прогресує або розвивається гостре стиснення спинного мозку.
Нейрохірурги використовують такі види оперативного лікування:
- Мікродискектомія чи повна дискектомія.
- Ламінектомія з видаленням грижі.
- Ендопротезування диску (встановлення імпланту).
Грижа поперекового відділу хребта – поширена патологія, але навіть з нею можна жити повним життям, якщо своєчасно звертатися до невролога чи нейрохірурга та проходити лікування.





