Спондилолістез хребта – симптоми та лікування

Спондилолістез – це патологія опорно-рухової системи, при якій верхній хребець зміщується відносно нижнього. Він зустрічається як у дорослих людей, так і в дітей, особливо спортсменів. Причини виникнення спондилолістезу можуть бути різними. Але ця патологія потребує лікування у нейрохірурга, оскільки з часом її симптоми зростають і впливають на активність людини та якість життя.

Яким буває спондилолістез?

Залежно від напрямку зміщення тіла верхнього хребця лікарі виділяють три варіанти спондилолістезу:

• антеролістез (хребець просувається вперед);
• ретролістез (зміщення відбувається назад);
• латеролістез (хребець зісковзує вбік).

Ступінь зміщення хребців може бути різним. Залежно від нього спондилолістез класифікують по стадіях:

• перша – до 25%;
• друга – від 25% до 50%;
• третя – від 50% до 75%;
• четверта – більш ніж 75%.

В тяжких випадках верхній хребець може зісковзнути повністю, це погрожує розривом спинного мозку. Таке ускладнення спондилолістезу називають спондилоптоз.

Чому виникає спондилолістез?

Спондилолістез відбувається з різних причин. В молодому віці та в дітей його спричиняють травми, часто це спостерігається під час занять спортом.

Зверніть увагу: в дітей-спортсменів можуть виникати переломи / дефекти міжсуглобової частини нижніх поперекових хребців (однобічні чи двобічні). Ця патологія називається «спондилоліз». Двобічні дефекти спричиняють спондилолістез. Сприяють цьому заняття танцями, гімнастикою, атлетикою, футболом, тенісом.

У людей похилого віку причиною спондилолістезу може стати остеоартрит. Ця патологія нерідко розвивається після 60 років, частіше страждають на неї жінки.

За причинним фактором виділяють такі типи спондилолістезу:

• перший, або вроджений (диспластичний). Він виникає через порушення розвитку верхньої суглобової поверхні хребця;
• другий – істмічний. Це саме той тип, що найчастіше зустрічається в дітей і підлітків, які займаються спортом. Його причина – спондилоліз, або дефект міжсуглобової частини хребця;
• третій (дегенеративний). Найчастіше трапляється в літніх людей через розвиток остеоартриту й дегенерацію суглобів хребців;
• четвертий, або травматичний. Його спричиняють різноманітні травми хребта – підвивихи, вивихи, переломи тощо;
• п’ятий (патологічний). В його основі лежать патологічні процеси, що змінюють структуру кісток. Це можуть бути інфекційно-запальні захворювання, кісткові аномалії чи навіть пухлини.

Істмічний і дегенеративний – найбільш поширені типи спондилолістезу .

Загалом спондилолістез переважно вражає поперековий, рідше шийний відділи хребта, оскільки вони рухливі та зазнають найбільших навантажень. Дуже часто зміщуються третій, четвертий і п’ятий поперекові хребці, а також перший крижовий.

Як проявляється спондилолістез?

Як і при багатьох захворюваннях хребта, основним симптомом цієї патології є біль. На ранніх стадіях (І-ІІ) він може бути дуже слабким чи навіть непомітним, особливо в молодих людей. Але згодом, якщо не проводиться лікування, біль посилюється. Також людину можуть турбувати інші симптоми:

• обмеження рухливості хребта;
• дискомфорт в положенні стоячи.

Зміщення хребців може призводити до стенозу хребтового каналу і, відповідно стиснення спинного мозку та защемлення нервових корінців. Тоді хворі будуть відмічати посилення болю, порушення чутливості, парестезії, при поперековому спондилолістезі – дисфункцію тазових органів (сечового міхура та кишечника).

Спондилолістез шийного відділу хребта проявляється ниючими болями в ділянці шиї, що посилюються при тривалому перебуванні в одній позі. Також пацієнти часто скаржаться на болі в плечах і руках, оніміння, слабкість.

Значний спондилолістез поперекових хребців може призвести до синдрому кінського хвоста. Це відбувається через виникаючий стеноз спінального каналу й проявляється такими симптомами:

• парез нижньої частини ніг;
• втрата чутливості в ділянці промежини, заднього проходу;
• порушення роботи тазових і статевих органів (розлади сечовипускання, дефекації тощо).

Сам по собі спондилолістез рідко спричиняє серйозні розлади здоров’я, частіше він проявляється хронічним больовим синдромом, напруженням підколінних сухожиль, судомами, слабкістю в ногах. Але якщо одночасно виникає стеноз хребтового каналу, то наслідки патології можуть бути тяжкими, аж до інвалідності.

Діагностика спондилолістезу

Запідозрити спондилолістез можна за характерними скаргами на біль в нижній частині спини, що посилюється після фізичних вправ, при нахилах, розтягненні м’язів. При І-ІІ стадіях хвороби під час огляду лікар зазвичай не виявляє якихось специфічних змін.

Встановити діагноз можна за допомогою рентгенографії. Якщо виконати знімок в боковій проєкції, то буде чітко видно, який саме хребець змістився і в якому напрямку.

При виражених симптомах, ознаках стиснення спинного мозку чи защемлення нервових корінців доцільно провести МРТ, КТ відповідного відділу хребта. Також інколи лікарі скеровують пацієнтів на електроміографічне дослідження (оцінка проведення нервових імпульсів від спинного мозку до мускулатури спини).

Об’єм необхідного обстеження визначає лікар залежно від вираженості скарг, виду та ступеню спондилолістезу.

Лікування спондилолістезу

В більшості випадків лікування спондилолістезу консервативне. В гострому періоді, при вираженому больовому синдромі фахівці рекомендують тимчасове обмеження фізичної активності, припинення спортивних занять. В цей час небажано перенапружувати поперековий відділ нахилами тіла, не варто піднімати важкі речі.

Також при спондилолістезі широко застосовують медикаментозне лікування:

• препарати, що усувають біль і запалення. Це можуть бути ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, ібупрофен, диклофенак, мелоксикам;
• ліки, що розслаблюють напружені м’язи (міорелаксанти). В комплексі з нестероїдними протизапальними засобами вони швидко й ефективно усувають больовий синдром.

Знеболювальні таблетки та уколи треба з обережністю призначати літнім людям і дітям, оскільки ці засоби за тривалого прийому можуть спричинити виразку шлунка чи дванадцятипалої кишки, а також кровотечу.

Якщо до спондилолістезу приєднався стеноз хребтового каналу і з’явився нейропатичний біль (спричинений патологічним збудженням нейронів), звичайні анальгетики не допоможуть. В такому випадку лікування включає габапентин чи прегабалін. Також застосовується епідуральне введення гормонів пролонгованої дії. Ефективними є і фізіотерапевтичні методи.

При істмічному спондилолістезі може допомогти носіння спеціального корсета, який буде запобігати зміщенню хребців при активних рухах тіла.

Оперативне лікування спондилолістезу

Оперативне лікування проводиться за неефективності консервативного, при вираженому больовому синдромі, неврологічних розладах. Воно може бути плановим чи невідкладним (наприклад, при синдромі кінського хвоста).

Основні задачі хірургічного лікування – це декомпресія, відновлення нормального положення хребця та стабілізація хребта. Варіанти операцій:

• різні види спондилодезу, в тому числі малоінвазивний черезшкірний спондилодез, методики TLIF, PLIF, OLIF, ALIF, MISS TLIF;
• транспедикулярна фіксація (стабілізація хребта).

Спондилолістез – поширена патологія хребта, яка може серйозно зіпсувати життя. Але своєчасна діагностика та лікування допоможуть відновити нормальне розташування хребців й запобігти ускладненням.

Список літератури

1. UpToDate “Спондилоліз і спондилолістез”

2. MSD Довідник. Версія фахівця. Стаття “Спондилолістез”

Автор статті: лікар нейрохірург, Завада Андрій