Уретрит у чоловіків: причини, симптоми, лікування

Уретрит – це запалення сечівника (уретри). На цю хворобу частіше страждають чоловіки через особливості анатомічної будови органу (вони мають довшу уретру, ніж жінки). Без лікування уретрит може перейти в хронічну форму або ускладнитися запаленням сечового міхура, простати, нирок.

Причини уретриту 

Уретрит у чоловіків може бути спричинений інфекцією (в більшості випадків) або подразнювальним впливом інших факторів. До них належать:

• Травмування уретри – внаслідок медичних маніпуляцій (катетеризування), сексуальних ігор, самопошкодження.
• Опромінення.
• Дія токсинів.
• Алергічні реакції.

Інфекційний уретрит у чоловіків буває специфічним і неспецифічним.

Специфічне запалення сечівника зазвичай спричинене такими збудниками:

• Гонококи.
• Хламідії.
• Мікоплазма.
• Трихомонади.
• Уреаплазма.

Причиною розвитку неспецифічного уретриту є умовно-патогенні мікроорганізми – вони починають проявляти свою активність за певних умов (переохолодження, зниження імунітету, виснаження).

Оскільки переважними збудниками запалення сечівника є саме специфічні мікроорганізми, уретрит здебільшого зустрічається в молодих / сексуально активних чоловіків. Також треба знати, що під час статевого акту інфекція може передаватися партнерці. Найчастіше урологи діагностують уретрит, спричинений хламідіями та мікоплазмою.

Також збудниками хвороби можуть стати віруси (аденовірус, вірус простого герпесу) й гриби (кандиди). За даними досліджень вірусні уретрити частіше зустрічаються в гомосексуальних чоловіків, тих, хто практикує орогенітальні контакти.

Зрідка запалення сечівника спричиняє бліда трепонема (сифіліс) і гемофільна паличка.

Якщо уретрит розвивається внаслідок поширення інфекції з сечового міхура, нирок, простати, органів малого таза, його називають вторинним.

Симптоми уретриту у чоловіків

Основними проявами хвороби є дизуричні розлади й поява виділень зі статевого члена (уретри).

Дизурією урологи називають дискомфорт під час сечовипускання. Це можуть бути болі, різі в уретрі або печіння. Часто зустрічається свербіння в сечівнику.

Виділення з уретри бувають різними:

• Водянисті.
• Слизові.
• Слизово-гнійні.
• Гнійні.

Кількість виділень залежить від збудника хвороби й тяжкості запального процесу, форми уретриту (гострий чи хронічний). Вони можуть спостерігатися впродовж всього дня чи тільки вранці. Інколи чоловіки зазначають наявність ниток слизу в ранковій сечі (особливо першій порції).

Поява виразок на статевих органах водночас з дизурією може свідчити про герпетичне ураження. Якщо це первинне інфікування вірусом простого герпесу, пацієнти можуть також скаржитися на лихоманку, головний біль, збільшення чи болючість пахових лімфатичних вузлів.

Нерідко симптоми уретриту в чоловіків бувають стертими чи взагалі непомітними, особливо за хронічної форми хвороби.

Гонококовий уретрит

Для гонококового запалення сечівника характерні:

• Гнійні виділення з уретри, що за консистенцію нагадують вершки, жовтувато-сірого кольору.
• Різі, печіння.
• Болі під час сечовипускання.
• Поява лихоманки при поширенні інфекції на задній відділ сечівника (це супроводжується більш вираженими симптомами хвороби).

Інкубаційний період за гонококового уретриту варіює і складає 4-7 днів.

Трихомоніаз

Перші симптоми хвороби можуть виявлятися впродовж 5-15 днів після інфікування (незахищеного статевого акту). Зазвичай вони слабко виражені. Трихомоніаз у чоловіків може проявлятися:

• Незначним свербінням сечівника.
• Помірними білуватими виділеннями з уретри, що піняться.

Важливо знати, що часто трихомонадний уретрит у чоловіків протікає практично безсимптомно, тому за виявлення цієї інфекції в жінки обов’язково треба лікувати обох статевих партнерів.

Хламідійний уретрит у чоловіків

Попри поширеність хвороби, діагностувати хламідійний уретрит у чоловіків за скаргами важко. Здебільшого він протікає без значних виділень з уретри. Пацієнти можуть зазначати лише помірні дизуричні розлади.

Але в хламідійного запалення уретри є свої особливості: воно може спричиняти розвиток синдрому Рейтера (реактивний артрит). Це патологічний стан, який включає:

• Інфекційне ураження сечостатевої системи (дуже часто саме уретрит).
• Запалення суглобів (артрит).
• Ураження очей (кон’юнктивіт).

Синдром Рейтера спричиняють не тільки хламідії, а й інші мікроорганізми. Але за його розвитку обстеження на хламідійну інфекцію обов’язкове.

Діагностика

Діагностикою й лікуванням уретриту займається уролог. Він проводить огляд сечостатевої системи в чоловіків, бере мазки та зішкріби зі стінок уретри.

Для підтвердження запалення сечівника проводять:

• Мікроскопічне дослідження мазків із забарвленням по Граму.
• Загальний аналіз сечі.
• Бакпосів виділень з уретри / сечі.

За необхідності лікар скеровує пацієнта на УЗД нирок, сечового міхура, простати або інші дослідження.

При симптомах інтоксикації, лихоманці потрібно здати загальний аналіз крові.

Для виявлення хламідій та інших внутрішньоклітинних паразитів також використовують імуноферментний аналіз (ІФА), метод флюоресціюючих антитіл (МФА), ПЛР.

Лікування уретриту

Лікування уретриту у чоловіків необхідно починати відразу після підтвердження діагнозу. Це дуже важливо для профілактики переходу хвороби в хронічну форму й розвитку ускладнень.

Якщо не лікувати уретрит, інфекція поширюється на сусідні органи, спричиняючи:

• Хронічний простатит.
• Везикуліт і епідидиміт.
• Стриктури уретри (характерно для гонококового, хламідійного уретриту).
• Порушення потенції.

Для лікування запальних процесів в сечівнику урологи використовують антибіотики:

• Цефтріаксон (ефективний проти гонококів).
• Доксициклін і азитроміцин (за хламідійного ураження).
• Метронідазол, орнідазол і тинідазол (призначають при трихомоніазі в чоловіків).
• Левофлоксацин.

Виявлене специфічне запалення сечівника у пацієнта потребує обстеження та лікування (за потреби) всіх його статевих партнерів.

За підтвердження кандидозного уретриту терапія включає прийом протигрибкових засобів (флуконазол).

При неспецифічних уретритах в чоловіків призначають антибіотики широкого спектра дії (цефалоспорини, фторхінолони). Додатково лікарі можуть рекомендувати протизапальні препарати, симптоматичну терапію.

Зазвичай антибактеріальне лікування триває 2 тижні, але за призначенням уролога може продовжуватися. Важливо розуміти, що усунення симптомів не є критерієм одужання. Якщо завершити терапію передчасно, інфекція перейде в хронічну форму. А лікування хронічних уретритів – це складний процес, який не завжди гарантує відновлення функцій сечостатевої системи. Чим швидше розпочнеться антибактеріальна терапія при запаленні сечівника, тим вищі шанси на повне одужання.

Лікування неінфекційних уретритів залежить від їхньої причини, воно може включати антигістамінні, протизапальні, гормональні та інші препарати.

Уретрит у чоловіків – досить поширена патологія, яка може призвести до тяжких наслідків, імпотенції. Але своєчасне звернення й лікування у фахівця допомагає запобігти розвитку цих ускладнень.